Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Савушина І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Савушина І. В. Гігієнічна характеристика умов праці вчителів [Електронний ресурс] / І. В. Савушина // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 45-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_6 Кількість учителів в Україні становить близько 586,6 тис. Основою діяльності вчителя є постійна необхідність багато говорити, читати в голос, навіть співати, що зумовлює професійну патологію голосового апарату. За даними статистики відмічається ріст захворюваності голосового апарату в учителів з 30 - 40 % у 60-ті роки XX ст. до 55 - 60 % на початку XXI ст. Оцінено гігієнічні умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Гігієнічне дослідження умов праці за показниками важкості та напруженості праці, мікроклімату, шуму, пилу та хімічних речовин, мікробіологічними показниками та тривалістю голосового навантаження було проведено на робочих місцях вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Кривого Рогу за стандартними методиками, метрологічно повіреними приладами та обладнанням. Оцінку показників виконано згідно з наказом від 8 квітня 2014 року № 248 ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесі. Праця вчителя за показниками важкості відноситься до 2 класу допустимого. За показниками напруженості праця вчителя відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження протягом одного тижня значно коливається залежно від гучності та тембру голосу, рівня шуму на уроці, дисципліни, що викладається, статі та темпераменту викладача, обсягу матеріалу, що викладається, тематичного спрямування уроку та становить від (6,49 +- 0,06) на уроці хімії до (10,93 +- 1,20) на уроках алгебри, геометрії та в середньому становить (9,49 +- 1,63) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 класу оптимального. Сумарна кількість годин з напруженням голосового апарату протягом одного тижня в директора школи становить (22,75 +- 0,80) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Параметри мікроклімату на робочому місці вчителя як в теплий, так і в холодний період року значно варіюють, що пов'язано з розташуванням кабінету (поверх, кутовий кабінет, розташування вікон), наявністю або відсутністю централізованого опалення та відносяться до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Під час своєї трудової діяльності вчитель зазнає впливу пилу переважно фіброгенної дії та шкідливих хімічних речовин, які характеризуються 2 класом допустимим. Рівень шуму на робочому місці вчителя значно варіює залежно від технологічного процесу на уроці та роботи, що виконується, і складає від 54 дБ під час виконання учнями самостійної роботи до 89 дБ під час колективної відповіді учнів на запитання вчителя. Так еквівалентний рівень шуму становить 85 дБА, відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. При дослідженні санітарно- мікробіологічних показників повітря робочої зони в класі було встановлено, що має місце поступове (протягом робочої зміни) забруднення повітря робочої зони вчителя бактеріями в межах гігієнічної норми. Висновки: умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів не відповідають гігієнічним вимогам за показниками напруженості праці, що відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого, мікроклімату, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого; за еквівалентним рівнем шуму, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження за тиждень у вчителя значно коливається та становить від (6,49 +- 0,06) до (10,93 +- 1,20) з середнім значенням (9,49 +- 1,63) год, що відноситься до 1 класу оптимального. У директора кількість годин з напруженням голосового апарату протягом тижня становить (22,75 +- 0,80) год, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого, а в учителя початкових класів, який за сумісництвом є вихователем групи подовженого дня, - (27,52 +- 3,54) год, що відноситься до 2 ступеня 3 класу шкідливого. | ||
| 2. | 
Ковальчук Т. А. Ризик розвитку професійної патології голосового апарату у вчителів загальноосвітніх шкіл [Електронний ресурс] / Т. А. Ковальчук, І. В. Савушина // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 3(1). - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_3(1)__18 | ||
| 3. | 
Савушина І. В. Керування ризиком розвитку професійного ларингіту у вчителів [Електронний ресурс] / І. В. Савушина, О. І. Павленко // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(2). - С. 94-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(2)__20 | ||
| 4. |
Ковальчук Т. А. Ризик розвитку функціональних дисфоній і визначення адаптаційних можливостей до голосового навантаження у працівників голосомовних професій [Електронний ресурс] / Т. А. Ковальчук, І. В. Савушина // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, № 2. - С. 146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2019_15_2_8 Функціональні дисфонії відносяться до числа розповсюджених захворювань серед працівників голосомовних професій. Вегетативна дисфункція говорить про функціональну недостатність діенцефальної області, в результаті чого відбуваються зміни в тембрі та нормальному режимі вібрації голосових складок. Нестійкість вегетативного балансу розглядається як пусковий механізм, який сприяє розвиткові та формуванню порушень голосу. Мета роботи - визначення ризику розвитку функціональних дисфоній та адаптаційних можливостей до голосового навантаження в працівників голосомовних професій. Адаптаційні можливості оцінювались за індексом Баєвського (АП), коефіцієнтом стресу (S), універсальним кардіореспіраторним показником (УК.РП), тривалістю індивідуальної хвилини (ІХ). Основним чинником змін кольору та тонусу голосових складок є голосове навантаження, коефіцієнт кореляції (r) таких зі стажем голосового навантаження достовірно високий (r = 0,82, <$E р~<<~0,05>; коефіцієнт детермінації r<^>2 | ||
| 5. | 
Савушина І. В. Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці та стан здоров’я вчителів [Електронний ресурс] / І. В. Савушина // Medical science of Ukraine. - 2018. - Vol. 14, № 1-2. - С. 75-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2018_14_1-2_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |